Сейм РП прийняв закон про допомогу громадянам України, що надаватиметься у зв’язку із збройним конфліктом на території тієї держави

– Цей закон – це не лише наш моральний обов'язок, але також польські державницькі міркування. Вільна і незалежна Україна – це те, у чому зацікавлена Польща. Коли її захищають солдати, ми повинні подбати про тих, хто втікає від жахів війни, – сказав заступник міністра Мацей Вонсік під час дискусії над законом, що відбувалася у Сеймі.

– У цьому законі йдеться про нашу солідарність з Україною – державою, на яку інший її сусід – путінська Росія – скоїв безпрецедентний напад, – сказав заступник міністра Мацей Вонсік. – Я хочу в черговий раз підкреслити: цей закон – це прояв нашої солідарності з Україною. Він гарантує безпеку жінкам, дітям, а також особам похилого віку. Цей закон підтримує Українців, які захищають свою Батьківщину, – підкреслив заступник керівника Міністерства внутрішніх справ і адміністрації.

Основні положення закону

Відповідно до змісту закону, громадяни України, які – внаслідок російської агресії – покинули свою Батьківщину, можуть перебувати у Польщі легально впродовж 18 місяців. Це стосуватиметься осіб, які прибули до Польщі безпосередньо з України і повідомили, що хочуть залишитися у нашій країні. Відповідно до закону особам, які прибули до Польщі у зв'язку із війною, надаватиметься персональний номер PESEL. Це дозволить громадянам України одержати ряд послуг, що надаються державними установами.

Передбачається, що громадянам України допомагатимуть воєводи та органи місцевого самоврядування. Це може бути, зокрема, допомога у поселенні або із щоденним харчуванням для групи осіб. Кожен суб'єкт, зокрема фізична особа, яка в себе в дома надасть житло та харчування громадянам України, які втекли від війни, одержить грошову допомогу. Необхідно буде лише укласти угоду із ґміною. Допомога виплачуватиметься не довше, аніж впродовж 60 днів, а її розмір буде вказаний у розпорядженні Ради міністрів.

Буде утворено Фонд допомоги. Засоби з цього фонду передаватимуться на фінансування або додаткове фінансування виконання завдань, пов'язаних із допомогою, що надаватиметься громадянам України. Громадяни України, які втікають від війни, матимуть також право на роботу на території Польщі. Із цим пов'язаний доступ до форм соціальної підтримки, а також одержання доплати до суми, яку батьки внесуть за перебування дитини у яслах, дитячому клубі або садку, чи у вигляді грошової винагороди для найнятої няні. Громадяни України матимуть можливість подати клопотання про виплату (одноразово) грошової допомоги у розмірі 300 зл. на особу. Йдеться зокрема про покриття витрат на харчування, одяг, взуття, засоби особистої гігієни, а також на оплату за житло і комунальні послуги.

Кожному громадянинові України, який перебуває у Польщі легально, буде гарантовано доступ до державної системи охорони здоров'я на таких самих засадах, як громадянам Польщі. Польська держава виконуватиме також відповідні дії, що стосуються гарантування одержання освіти і виховання дітям або учням, які є громадянами України, і яких стосуються положення закону.

Положення закону наберуть чинності у момент його опублікування у «Законодавчому віснику». Положення закону – що необхідно зазначити – будуть чинні також заднім числом, тобто стосуватимуться періоду, що почався 24 лютого 2022 р.

Ministerstwo Edukacji Narodowej ogłosiło pakiet zmian, który wejdzie w życie już od nowego roku szkolnego 2026/2027. Reforma jest najszersza od ponad dekady i dotyczy zarówno podstawy programowej, jak i struktury przedmiotów oraz systemu oceniania. Dla wielu rodziców zmiany te są zaskoczeniem – tym bardziej, że konsultacje społeczne trwały zaledwie kilka tygodni.

Co dokładnie się zmienia?

Najgłośniejszą zmianą jest połączenie biologii i geografii w jeden przedmiot o nazwie „Przyroda i środowisko". Ministerstwo argumentuje, że takie podejście pozwoli na bardziej holistyczne nauczanie o świecie naturalnym. Środowisko nauczycielskie jest jednak podzielone – część pedagogów uważa, że reforma pozbawi uczniów pogłębionej wiedzy z obu dziedzin.

„Połączenie biologii z geografią to krok wstecz. Uczniowie będą uczyć się wszystkiego po trochu, ale niczego dogłębnie. To przepis na powierzchowność."

— dr Marek Wiśniewski, biolog, Uniwersytet Warszawski

Drugą, równie kontrowersyjną zmianą jest wprowadzenie obowiązkowej edukacji zdrowotnej, która zastąpi dotychczasowe Wychowanie do Życia w Rodzinie. Nowy przedmiot ma obejmować zagadnienia zdrowia fizycznego, psychicznego oraz – co budzi największe kontrowersje – edukację seksualną według standardów WHO.

Prawa rodziców – co możesz zrobić?

Wielu rodziców pyta, czy mają jakiekolwiek narzędzia, by wpłynąć na to, czego uczy się ich dziecko. Odpowiedź brzmi: tak. Polskie prawo oświatowe daje rodzicom kilka konkretnych możliwości działania.

Warto pamiętać, że rada rodziców ma prawo opiniować szkolny program wychowawczo-profilaktyczny. Jeśli program ten jest niezgodny z Waszymi wartościami, możecie złożyć oficjalną opinię negatywną. Choć dyrektor nie jest nią związany, stanowi ona ważny głos w dyskusji.

Harmonogram wdrożenia reformy

Opinie ekspertów i organizacji rodzicielskich

Koalicja Rodziców i Organizacji Społecznych (KROPS) wydała oficjalne stanowisko, w którym sprzeciwia się wprowadzeniu edukacji zdrowotnej w proponowanym kształcie. Organizacja zgromadziła ponad 85 000 podpisów pod petycją do Ministerstwa.

Reforma budzi emocje po obu stronach. Zwolennicy wskazują na potrzebę modernizacji polskiej edukacji i dostosowania jej do wyzwań XXI wieku. Przeciwnicy obawiają się ideologizacji szkoły i naruszenia praw rodziców do wychowania dzieci zgodnie z własnymi wartościami.

Jedno jest pewne – wrzesień 2026 przyniesie polskim szkołom zmiany, których skutki będziemy odczuwać przez lata. Warto być świadomym rodzicem i aktywnie uczestniczyć w życiu szkoły swojego dziecka.