Практичні заняття в школі, що сприяють інтеграції з учнями з України

Позаду ще один місяць війни в Україні. Їх минуло стільки, що ми майже звикли до цього, а війна стала нашою буденністю. На жаль, війна триває, і в цій війні жертвами є не тільки діти, які гинуть, але й ті, хто разом зі своїми сім'ями знайшли прихисток в іншій країні і заново будують своє життя.

Діти з іншої культурної спільноти

Уже в перші місяці війни до польських шкіл прибули учні з України і наша система освіти мусила справлятися з таким раптовим і численним напливом дітей. Хоча система не була оснащена відповідними рішеннями для полегшення прийому дітей з України, потрібно було протистояти організаційним, правовим та культурним проблемам. Проте окрім усіх формально-юридичних питань, надзвичайно важливим у цій ситуації був підхід і метод роботи з дітьми з України, адже дитина з досвідом біженства часто обтяжена травмою війни, не знає польської мови або володіє нею недостатньо добре для комфортного спілкування і походить з іншої культурної спільноти.

Окрім багатьох подібностей, які пов'язують наші народи, слід пам'ятати, що це люди з іншою системою цінностей, з іншим світосприйняттям та вірою. Все це має спонукати шкільну спільноту до абсолютно нового мислення та перевірки застосовуваних досі практик, які в цьому випадку можуть не спрацювати або принести більше шкоди, ніж користі.

Маленькі, спільні кроки до змін

Яким би страшним це не здавалося, то насправді велику роль відіграють маленькі кроки до змін. Ми починаємо з того, що облаштовуємо шкільний простір, щоб він не був таким чужим для дітей. В еру Інтернету та доступу до словника не проблема зробити в окремих залах написи українською мовою, щоб дитина знала, де туалет, медсестра, психолог, директор чи клас?

Також можна розмістити в школі таблички зі словами підтримки, щоб показати, що ми знаємо та розуміємо ситуацію в їхній країні. Для цих дітей напис «Ми з Вами» справді має велике значення, а для нас це надзвичайно просто зробити. Те саме стосується розміщення оголошень на дошці чи на сайті школи, також українською мовою. Все це доброзичливі жести, які свідчать дітям про те, що вони можуть розраховувати на допомогу та підтримку.

Інтеграція в пріоритеті

Проте найважливішу роль для учнів із досвідом біженства відіграє процес інтеграції, в якому значну позицію займають польські учні. Вони також знаходяться в новій ситуації, тому так важливо, щоб кожен вчитель провів урок на тему актуальних подій достосований до віку дітей. Говорити, що «ми в нашій школі не говоримо про війну» (і це реальний приклад) є великою ведмежою послугою для наших учнів, які теж переживають війну і відчувають страх. До процесу інтеграції слід залучати шкільних психологів/педагогів, які можуть проводити практичні заняття з цього напрямку і водночас надавати підтримку у складних ситуаціях.

Школа прагне діяти

Що ще може зробити школа, щоб полегшити функціонування дітей з України? Багато, і це не справи, які вимагають надлюдських сил чи знань, а тільки благих намірів. Головне – обмін інформацією між керівництвом та педагогічним колективом про новоприйнятих дітей, а також між школою та батьками/опікунами учня з України. Крім того школа може розміщувати інформацію про заклади допомоги біженцям у певному місті, подбати про харчування дітей, працевлаштувати психологів та організувати навчання польської мови.

Будьмо людьми

Однак у лабіринті формальних справ найважливішою залишається людина та її ставлення до інших. Тому давайте виховувати наших дітей і вчити їх підтримці, співпереживанню та розумінню. Учні можуть показати новим дітям школу, привітатися та обмінятися кількома словами за допомогою перекладача, доєднати нового учня до класної групи та повідомити про уроки, завдання чи зустрічі після уроків, і, перш за все, бути сердечними та відкритими. І хоча іноді це може здаватися надто складним, оскільки розділяє нас мовний бар'єр, не забуваймо, що учні з України – це діти, які втекли від війни, часто лише з ручною поклажею. Тож давайте будемо ставитися до них так, як би ми хотіли, щоб ставилися до нас.

CZYTAJ TEKST RÓWNIEŻ W JĘZYKU POLSKIM

Ілюстрації: Pixabay.com, Pexels.com

Ministerstwo Edukacji Narodowej ogłosiło pakiet zmian, który wejdzie w życie już od nowego roku szkolnego 2026/2027. Reforma jest najszersza od ponad dekady i dotyczy zarówno podstawy programowej, jak i struktury przedmiotów oraz systemu oceniania. Dla wielu rodziców zmiany te są zaskoczeniem – tym bardziej, że konsultacje społeczne trwały zaledwie kilka tygodni.

Co dokładnie się zmienia?

Najgłośniejszą zmianą jest połączenie biologii i geografii w jeden przedmiot o nazwie „Przyroda i środowisko". Ministerstwo argumentuje, że takie podejście pozwoli na bardziej holistyczne nauczanie o świecie naturalnym. Środowisko nauczycielskie jest jednak podzielone – część pedagogów uważa, że reforma pozbawi uczniów pogłębionej wiedzy z obu dziedzin.

„Połączenie biologii z geografią to krok wstecz. Uczniowie będą uczyć się wszystkiego po trochu, ale niczego dogłębnie. To przepis na powierzchowność."

— dr Marek Wiśniewski, biolog, Uniwersytet Warszawski

Drugą, równie kontrowersyjną zmianą jest wprowadzenie obowiązkowej edukacji zdrowotnej, która zastąpi dotychczasowe Wychowanie do Życia w Rodzinie. Nowy przedmiot ma obejmować zagadnienia zdrowia fizycznego, psychicznego oraz – co budzi największe kontrowersje – edukację seksualną według standardów WHO.

Prawa rodziców – co możesz zrobić?

Wielu rodziców pyta, czy mają jakiekolwiek narzędzia, by wpłynąć na to, czego uczy się ich dziecko. Odpowiedź brzmi: tak. Polskie prawo oświatowe daje rodzicom kilka konkretnych możliwości działania.

Warto pamiętać, że rada rodziców ma prawo opiniować szkolny program wychowawczo-profilaktyczny. Jeśli program ten jest niezgodny z Waszymi wartościami, możecie złożyć oficjalną opinię negatywną. Choć dyrektor nie jest nią związany, stanowi ona ważny głos w dyskusji.

Harmonogram wdrożenia reformy

Opinie ekspertów i organizacji rodzicielskich

Koalicja Rodziców i Organizacji Społecznych (KROPS) wydała oficjalne stanowisko, w którym sprzeciwia się wprowadzeniu edukacji zdrowotnej w proponowanym kształcie. Organizacja zgromadziła ponad 85 000 podpisów pod petycją do Ministerstwa.

Reforma budzi emocje po obu stronach. Zwolennicy wskazują na potrzebę modernizacji polskiej edukacji i dostosowania jej do wyzwań XXI wieku. Przeciwnicy obawiają się ideologizacji szkoły i naruszenia praw rodziców do wychowania dzieci zgodnie z własnymi wartościami.

Jedno jest pewne – wrzesień 2026 przyniesie polskim szkołom zmiany, których skutki będziemy odczuwać przez lata. Warto być świadomym rodzicem i aktywnie uczestniczyć w życiu szkoły swojego dziecka.