З початком війни в Україні мільйони громадян цієї держави знайшли прихисток у Польщі. Російська Федерація до сьогодні продовжує здійснювати напади на мирне населення. Польський сусід бореться за свою незалежність з 24 лютого 2022 року.

З самого початку з великою підтримкою

Громадяни України, які приїхали до Польщі з перших тижнів, могли розраховувати на всебічну допомогу, яку надавали всі: пересічні поляки, приватні організації, органи місцевого самоврядування та державна адміністрація.

Перші тижні були пов'язані із забезпеченням основних життєвих потреб. Люди, які з дня на день опинилися в Польщі, мали при собі лише базові особисті речі. Поляки з самого початку надавали їм їжу, притулок і фахову допомогу.

За даними Прикордонної служби з початку війни до Польщі в'їхало понад 6 мільйонів людей з України. Понад 4 мільйони людей вирішило повернутися у свою країну.

Посттравматичний стресовий розлад внаслідок війни

Невизначена геополітична ситуація в Україні, триваючі атаки Російської Федерації на цивільну інфраструктуру держави викликають у громадян страх і тривогу, що безпосередньо впливає на їх психофізичний стан. Багато дорослих і дітей стикалися з посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), а також з труднощами, які виникали в процесі адаптації.

Кожен із них у Польщі може скористатися безкоштовною фаховою допомогою. Все частіше ця допомога надається українською мовою, що має ключове значення для людей, які не володіють польською.

Види допомоги, які адаптовані до ваших потреб

Польські приватні організації надають таку допомогу громадянам України з початку війни. До сьогоднішнього дня до їхніх команд долучаються українські фахівці: психологи, психотерапевти, психіатри та лікарі. Серед них є люди, які раніше працювали в Україні, але є й спеціалісти, які проходили стажування в Польщі до початку війни.

Фахова допомога громадянам України достосована відповідно до їхніх потреб. Включає: невідкладну психологічну допомогу, кризове втручання, психотерапію та консультації з лікарями (також в галузі психіатрії). Вибір форми допомоги є рішенням учасника терапевтичних зустрічей.

Здебільшого до Польщі приїжджали жінки з дітьми. Розлука з близькими, раптова зміна оточення, невпевненість у завтрашньому дні – це лише частина багатьох проблем, з якими українські жінки стикаються в Польщі. Викликом для них є мовний бар'єр і труднощі, пов'язані з постійним місцем проживання і роботи. Період адаптації до нової ситуації для них не закінчується протягом кількох місяців.

Це триває набагато довше. Проблеми, з якими вони стикаються, не зменшуються.

Майже 2/3 тих, хто опинився в Польщі, вирішило повернутися до дому на Батьківщину. 1/3 з них вирішила залишитися в Польщі на довше.

Широко доступна фахова допомога

Польща відповідає людським потребам і очікуванням. По всій країні створено місця, де громадяни України можуть скористатися професійною допомогою.

Фахова допомога включає:
- асистентські послуги, що полягають у допомозі у вирішенні побутових справ,
- соціальні послуги, пов'язані з допомогою у пошуку постійного житла та доступу до соціальних виплат,
- освітні послуги для дітей і дорослих, які полягають у можливості продовження навчання в польських школах та університетах,
- спеціалізовані послуги перекладачів, викладачів польської мови та юристів,
- спеціалізовані послуги, спрямовані на поліпшення психічного здоров'я, які надають: психологи, психотерапевти та психіатри,
- медичні послуги, що надаються в закладах охорони здоров'я.

Описані послуги надаються безкоштовно у спеціально відведених закладах. Щоб скористатися ними, зверніться до обраної установи/організації.

Інформаційний портал: https://pomagamukrainie.gov.pl/

Caritas Polska: https://caritas.pl/

Портал Zielona Linia – інформація про ринок праці:
https://zielonalinia.gov.pl/pomoc-dla-obywateli-ukrainy

Телефонічна інформація для клієнта:
800 190 590 (також українською мовою).

Дитячий Телефон Довіри (психолог розмовляє українською): 800 12 12 12

CZYTAJ TEKST RÓWNIEŻ W JĘZYKU POLSKIM

Ілюстрації: Pixabay.com

Stopka mailowa2 belka pod teksty grant UKR RMW

Ministerstwo Edukacji Narodowej ogłosiło pakiet zmian, który wejdzie w życie już od nowego roku szkolnego 2026/2027. Reforma jest najszersza od ponad dekady i dotyczy zarówno podstawy programowej, jak i struktury przedmiotów oraz systemu oceniania. Dla wielu rodziców zmiany te są zaskoczeniem – tym bardziej, że konsultacje społeczne trwały zaledwie kilka tygodni.

Co dokładnie się zmienia?

Najgłośniejszą zmianą jest połączenie biologii i geografii w jeden przedmiot o nazwie „Przyroda i środowisko". Ministerstwo argumentuje, że takie podejście pozwoli na bardziej holistyczne nauczanie o świecie naturalnym. Środowisko nauczycielskie jest jednak podzielone – część pedagogów uważa, że reforma pozbawi uczniów pogłębionej wiedzy z obu dziedzin.

„Połączenie biologii z geografią to krok wstecz. Uczniowie będą uczyć się wszystkiego po trochu, ale niczego dogłębnie. To przepis na powierzchowność."

— dr Marek Wiśniewski, biolog, Uniwersytet Warszawski

Drugą, równie kontrowersyjną zmianą jest wprowadzenie obowiązkowej edukacji zdrowotnej, która zastąpi dotychczasowe Wychowanie do Życia w Rodzinie. Nowy przedmiot ma obejmować zagadnienia zdrowia fizycznego, psychicznego oraz – co budzi największe kontrowersje – edukację seksualną według standardów WHO.

Prawa rodziców – co możesz zrobić?

Wielu rodziców pyta, czy mają jakiekolwiek narzędzia, by wpłynąć na to, czego uczy się ich dziecko. Odpowiedź brzmi: tak. Polskie prawo oświatowe daje rodzicom kilka konkretnych możliwości działania.

Twoje prawa jako rodzica:
  • Prawo do wglądu w materiały dydaktyczne i podręczniki
  • Prawo do złożenia pisemnego sprzeciwu wobec wybranych treści
  • Prawo do uczestnictwa w radzie rodziców i wpływu na szkolny program wychowawczy
  • Prawo do wnioskowania o zwolnienie dziecka z konkretnych zajęć (za zgodą dyrektora)

Warto pamiętać, że rada rodziców ma prawo opiniować szkolny program wychowawczo-profilaktyczny. Jeśli program ten jest niezgodny z Waszymi wartościami, możecie złożyć oficjalną opinię negatywną. Choć dyrektor nie jest nią związany, stanowi ona ważny głos w dyskusji.

Harmonogram wdrożenia reformy

Marzec 2026

Publikacja nowej podstawy programowej

MEN opublikowało projekt nowej podstawy programowej w Dzienniku Ustaw.

Kwiecień 2026

Konsultacje społeczne

Trwały zaledwie 3 tygodnie. Wpłynęło ponad 12 000 uwag od rodziców i nauczycieli.

Maj–Czerwiec 2026

Szkolenia nauczycieli

Obowiązkowe szkolenia dla pedagogów z nowych przedmiotów i metod oceniania.

Wrzesień 2026

Wejście w życie reformy

Nowe przedmioty i programy nauczania obowiązują we wszystkich szkołach publicznych.

Opinie ekspertów i organizacji rodzicielskich

Koalicja Rodziców i Organizacji Społecznych (KROPS) wydała oficjalne stanowisko, w którym sprzeciwia się wprowadzeniu edukacji zdrowotnej w proponowanym kształcie. Organizacja zgromadziła ponad 85 000 podpisów pod petycją do Ministerstwa.

Uwaga – termin składania uwag mija 15 maja 2026!

Jeśli chcesz wyrazić swoje zdanie na temat reformy, masz czas do 15 maja 2026 r. Uwagi możesz składać przez platformę konsultacji MEN lub bezpośrednio do rady rodziców w swojej szkole.

Reforma budzi emocje po obu stronach. Zwolennicy wskazują na potrzebę modernizacji polskiej edukacji i dostosowania jej do wyzwań XXI wieku. Przeciwnicy obawiają się ideologizacji szkoły i naruszenia praw rodziców do wychowania dzieci zgodnie z własnymi wartościami.

Jedno jest pewne – wrzesień 2026 przyniesie polskim szkołom zmiany, których skutki będziemy odczuwać przez lata. Warto być świadomym rodzicem i aktywnie uczestniczyć w życiu szkoły swojego dziecka.