Війна як нова реальність

Домініка Велкевич

24 листопада одна ученниця з України сказала мені: «Чи знає Пані, що сьогодні минає вже дев'ятий місяць війни». Я знала, тому що саме того дня думала про це, дивлячись зранку телевізійні новини. А потім зіткнення з реальністю, з нашими маленькими війнами на роботі і постійними скаргами на все і всіх. Тим часом неподалік звідси нова реальність виглядає зовсім інакше і, в порівнянні з рештою Європи, виглядає жахливо.

Будні війни

Стрілецькі укріплення і протитанкові загородження, міліціонери і солдати, патрулі, зенітна сигналізація, укриття, а в додаток руїни міст і селищ, руїни чиїхось досягнень і життів. І хоча суспільство все більш втомлене від ситуації, то все одно залишається єдиним у боротьбі з агресором та підтримці влади.

Жорстокі злочини агресора не відбили в українців бажання діяти не лише на фронті, а й у громадських зборах, кошти з яких спрямовувалися на військові дії (як-от закупівлю безпілотників Bayraktar). Економіка України також адаптовується до умов війни, що здавалося неможливим. Поруч із такою великою бідою видно прагнення людей допомогти та надзвичайну боротьбу на фронті.

Одним словом, Україна та українці швидко вчаться функціонувати у воєнному стані, хоча жорстокість ворога не зменшується. Кафе та ресторани в Києві потихеньку відкриваються, і хоча, дивлячись збоку, це може здивувати, для цих людей кава серед обстрілів і руїн міста є заміною щоденності, заміною минулого життя, за яким вони сумують і нетерпеливо чекають.

(Не) нормальний час

Жорстокі будні війни не стосуються нас безпосередньо. Ми відчуваємо загрозу, але ми в безпеці і можемо жити, як і раніше. Після початку вторгнення в Україну поляки проявили величезну допомогу та підтримку нужденним. Ми відкрили не лише свої серця та гаманці, але й наші домівки, не тільки на день чи два, а точно на довше.

Для нас ця нова буденність може однак виглядати інакше, ніж для окупованої України. Для нас війна, яка триває — це картинка на скляному екрані, інформація, отримана з телепрограм та Інтернету, іноді розмова з кимось, хто втік і почав тут нове життя.

Найголовніше в цій ситуації, щоб ці воєнні будні не закінчилися з першим поривом серця в день початку війни. Цей «біг» має продовжуватися і має бути довготривалим, навіть якщо йому перешкоджають особисті проблеми та складна економічна ситуація. Важливо, щоб ця буденність не перетворилася на гасла «їх тут забагато», «вони отримують усе», «ми теж бідні» тощо. Ми вже якось звикли до війни та до всіх її проявів, навіть до тих найбільш жорстоких та негуманних, але чи звикнемо ми до нелюдськості, відсутності емпатії, підтримки та солідарності і чи сприймемо їх як нову реальність, залежить тільки від нас.

CZYTAJ TEKST RÓWNIEŻ W JĘZYKU POLSKIM

Ілюстрації: Pexels.com

Ministerstwo Edukacji Narodowej ogłosiło pakiet zmian, który wejdzie w życie już od nowego roku szkolnego 2026/2027. Reforma jest najszersza od ponad dekady i dotyczy zarówno podstawy programowej, jak i struktury przedmiotów oraz systemu oceniania. Dla wielu rodziców zmiany te są zaskoczeniem – tym bardziej, że konsultacje społeczne trwały zaledwie kilka tygodni.

Co dokładnie się zmienia?

Najgłośniejszą zmianą jest połączenie biologii i geografii w jeden przedmiot o nazwie „Przyroda i środowisko". Ministerstwo argumentuje, że takie podejście pozwoli na bardziej holistyczne nauczanie o świecie naturalnym. Środowisko nauczycielskie jest jednak podzielone – część pedagogów uważa, że reforma pozbawi uczniów pogłębionej wiedzy z obu dziedzin.

„Połączenie biologii z geografią to krok wstecz. Uczniowie będą uczyć się wszystkiego po trochu, ale niczego dogłębnie. To przepis na powierzchowność."

— dr Marek Wiśniewski, biolog, Uniwersytet Warszawski

Drugą, równie kontrowersyjną zmianą jest wprowadzenie obowiązkowej edukacji zdrowotnej, która zastąpi dotychczasowe Wychowanie do Życia w Rodzinie. Nowy przedmiot ma obejmować zagadnienia zdrowia fizycznego, psychicznego oraz – co budzi największe kontrowersje – edukację seksualną według standardów WHO.

Prawa rodziców – co możesz zrobić?

Wielu rodziców pyta, czy mają jakiekolwiek narzędzia, by wpłynąć na to, czego uczy się ich dziecko. Odpowiedź brzmi: tak. Polskie prawo oświatowe daje rodzicom kilka konkretnych możliwości działania.

Warto pamiętać, że rada rodziców ma prawo opiniować szkolny program wychowawczo-profilaktyczny. Jeśli program ten jest niezgodny z Waszymi wartościami, możecie złożyć oficjalną opinię negatywną. Choć dyrektor nie jest nią związany, stanowi ona ważny głos w dyskusji.

Harmonogram wdrożenia reformy

Opinie ekspertów i organizacji rodzicielskich

Koalicja Rodziców i Organizacji Społecznych (KROPS) wydała oficjalne stanowisko, w którym sprzeciwia się wprowadzeniu edukacji zdrowotnej w proponowanym kształcie. Organizacja zgromadziła ponad 85 000 podpisów pod petycją do Ministerstwa.

Reforma budzi emocje po obu stronach. Zwolennicy wskazują na potrzebę modernizacji polskiej edukacji i dostosowania jej do wyzwań XXI wieku. Przeciwnicy obawiają się ideologizacji szkoły i naruszenia praw rodziców do wychowania dzieci zgodnie z własnymi wartościami.

Jedno jest pewne – wrzesień 2026 przyniesie polskim szkołom zmiany, których skutki będziemy odczuwać przez lata. Warto być świadomym rodzicem i aktywnie uczestniczyć w życiu szkoły swojego dziecka.