Як підтримувати дитину, яка проживає розлуку з рідними?

Людмила Ященко

Зв'язок з батьками має велике значення для відчуття дитиною безпеки та її гарного самопочуття.

В зв'язку з повномасштабною війною в Україні, багато родин вимушено розлучені. Діти розлучені з татами, мамами, сестрами та братами, бабусями та дідусями. В край складних випадках діти розлучені з обома батьками одночасно. Така вимушена розлука може призвести до порушень сну, розладів харчової поведінки, соціальної поведінки, розвитку депресії, тривожних станів та симптомів травматичного стресу у дитини.

Які ознаки травматичної розлуки?

Ви можете спостерігати у дитини втому, розгубленість, дитина може виглядати наляканою та засмученою. Недовіра до інших дорослих в такий час може бути теж дзвіночком, який говорить про те, що дитина переживає стрес від розлуки з рідними. Деякі діти можуть закритися емоційно, часто плакати, не мати бажання спілкування з однолітками чи дорослими. У дитини може змінитися поведінка – від апатичної до емоційно збудженої чи агресивної, можуть з'явитися проблеми з увагою. Ви можете також помітити, що дитина може поводитися як дитина молодшого віку – наприклад, не відходити від дорослих, всього боятися, або ж навіть забути, як ходити самостійно до туалету. Симптомами травматичної розлуки можуть бути проблеми з харчуванням чи сном, головні болі, болі в животі чи інші психосоматичні розлади.

У зовсім маленьких діток можна спостерігати порушення сну та харчування, частий плач, або ознаки «емоційного завмирання».

Як можна допомогти дитині пережити цей складний період?

Головне – сформувати та підтримувати довірливі стосунки з тим дорослим, з яким знаходиться дитина.

Набагато легше, коли малюк з мамою чи бабусею. Рідні люди є опорою для дитини. Важливо пам'ятати, що психоемоційний стан дорослого дуже важливий. Тому, якщо ви мама чи бабуся, і вам теж трудно проходити через вимушену міграцію – зверніться за допомогою до спеціалістів. Стабілізувавши свій психоемоційний стан та відновивши внутрішні ресурси ви зможете більш ефективно підтримувати вашу дитину на шляху до адаптації в нових умовах.

Якщо ж дитина розлучена з такими близькими як тато і мама, завданням дорослих, які доглядають за дитиною, буде формування довірливих стосунків. Не потрібно «купувати» дитину цукерками. Важливим буде підтримка, коли вона сумує, плаче, визнання її емоцій. Подбайте про базові потреби дитини. Запевніть дитину, що вона в безпеці і може вам довіряти. Якщо дитина маленька, чим більше ви будете її обіймати – тим легше дитина переживатиме стрес. Пам'ятайте, тілесний контакт – важливий елемент психологічної підтримки, але тільки за згодою дитини. Тому просто її запитайте, чи хоче вона, щоб її обійняли.

Добрим інструментом психологічної підтримки для дітей молодшого віку є казкотерапія та ігротерапія. Через програвання тривожних ситуацій дитина випускає внутрішню напругу та стрес назовні. Тому сміливо пропонуйте тематичні ігри з машинками, куклами тощо. Програвайте ситуації, коли тато-машинка поїхав далеко, але кохає свого сина-автомобільчика і чекає на зустріч. Пропонуйте дитині намалювати історію про близьких, або написати листа і відправити поштою.

Організуйте за можливості постійний контакт з близькими – телефоном чи відео через месенджери.

Підлітків, які переживають зміну оточення та розлуку з близькими та друзями можна підтримувати розмовами, своїм терпінням та розумінням, що підліток може бути відстороненим, поводитися нестерпно, але йому так само боляче, як і дітям молодшого віку.

Запропонуйте вашому підлітку допомогу психолога.

Отже:

• Говоріть з дитиною спокійним голосом
• Будьте терплячим
• Подбайте про базові потреби дитини
• Допоможіть дитині контактувати з близькими
• Запевніть дитину, що вона в безпеці
• Поговоріть про емоції дитини
• Запитайте, чи хоче дитина, щоб її обіймали
• Організуйте терапевтичні ігри, малюйте

Дітям, які переживають розлуку, добре допомагають психологічні практики, які відображають культуру, мову дитини. Тому сміливо звертайтесь до українських психологів, які є в вашому місті. Або шукайте спеціаліста для допомоги дитині онлайн.

Телефони для отримання психологічної допомоги:

• Платформа Mindly 0 800 4000 23 (з України), +38 050 493 0307 (з-за кордону)
• Безкоштовна гаряча лінія Червоного Хреста Давай поговоримо 0 800 331 800
• Асоціація професійного розвитку психологів та психотерапевтів в Україні. Телефон психологічної кризової допомоги: 096 260 1575
• Благодійний фонд Голоси дітей допомагає дітям подолати психологічні травми війни. 095 785 6069

CZYTAJ TEKST RÓWNIEŻ W JĘZYKU POLSKIM

ДЛЯ МАМИ

Ілюстрації: Pixabay.com

Ministerstwo Edukacji Narodowej ogłosiło pakiet zmian, który wejdzie w życie już od nowego roku szkolnego 2026/2027. Reforma jest najszersza od ponad dekady i dotyczy zarówno podstawy programowej, jak i struktury przedmiotów oraz systemu oceniania. Dla wielu rodziców zmiany te są zaskoczeniem – tym bardziej, że konsultacje społeczne trwały zaledwie kilka tygodni.

Co dokładnie się zmienia?

Najgłośniejszą zmianą jest połączenie biologii i geografii w jeden przedmiot o nazwie „Przyroda i środowisko". Ministerstwo argumentuje, że takie podejście pozwoli na bardziej holistyczne nauczanie o świecie naturalnym. Środowisko nauczycielskie jest jednak podzielone – część pedagogów uważa, że reforma pozbawi uczniów pogłębionej wiedzy z obu dziedzin.

„Połączenie biologii z geografią to krok wstecz. Uczniowie będą uczyć się wszystkiego po trochu, ale niczego dogłębnie. To przepis na powierzchowność."

— dr Marek Wiśniewski, biolog, Uniwersytet Warszawski

Drugą, równie kontrowersyjną zmianą jest wprowadzenie obowiązkowej edukacji zdrowotnej, która zastąpi dotychczasowe Wychowanie do Życia w Rodzinie. Nowy przedmiot ma obejmować zagadnienia zdrowia fizycznego, psychicznego oraz – co budzi największe kontrowersje – edukację seksualną według standardów WHO.

Prawa rodziców – co możesz zrobić?

Wielu rodziców pyta, czy mają jakiekolwiek narzędzia, by wpłynąć na to, czego uczy się ich dziecko. Odpowiedź brzmi: tak. Polskie prawo oświatowe daje rodzicom kilka konkretnych możliwości działania.

Warto pamiętać, że rada rodziców ma prawo opiniować szkolny program wychowawczo-profilaktyczny. Jeśli program ten jest niezgodny z Waszymi wartościami, możecie złożyć oficjalną opinię negatywną. Choć dyrektor nie jest nią związany, stanowi ona ważny głos w dyskusji.

Harmonogram wdrożenia reformy

Opinie ekspertów i organizacji rodzicielskich

Koalicja Rodziców i Organizacji Społecznych (KROPS) wydała oficjalne stanowisko, w którym sprzeciwia się wprowadzeniu edukacji zdrowotnej w proponowanym kształcie. Organizacja zgromadziła ponad 85 000 podpisów pod petycją do Ministerstwa.

Reforma budzi emocje po obu stronach. Zwolennicy wskazują na potrzebę modernizacji polskiej edukacji i dostosowania jej do wyzwań XXI wieku. Przeciwnicy obawiają się ideologizacji szkoły i naruszenia praw rodziców do wychowania dzieci zgodnie z własnymi wartościami.

Jedno jest pewne – wrzesień 2026 przyniesie polskim szkołom zmiany, których skutki będziemy odczuwać przez lata. Warto być świadomym rodzicem i aktywnie uczestniczyć w życiu szkoły swojego dziecka.