Жінка в умовах іншої країни – адаптація та соціальна інтеграція.

Людмила Ященко

Російське вторгнення до України 24 лютого спровокувало велику кількість біженців, які виїхали до інших країн. Найбільше прийняли Польща, Румунія, Молдова, Словаччина та Угорщина. Серед майже 4 мільйонів людей, які виїхали за кордон – більшість це жінки та діти.

В умовах невизначеності та у стані гострого стресу жінки-біженки вимушені адаптуватися в умовах інших країн. Переїзд, мовний бар'єр, пошуки роботи, житла, організація побуту – всі ці життєві труднощі накладено на обставини, за яких жінка вимушено виїхала за кордон та залишила свою домівку. Психологічний стан багатьох українських жінок потребує уваги та допомоги.

На що звернути увагу в першу чергу, щоб зрозуміти, що Вам потрібна допомога спеціалістів?

• Зниження апетиту, якщо ви не відчуваєте задоволення від їжі
• Порушення сну, якщо ви стали погано або довго засинати і рано прокидатися
• Порушення уваги та концентрації
• Відчуття подавленості та поганого настрою після пробудження та протягом дня
• Головні болі
• Відчуття страху, тривоги та безпорадності
• Нав'язливі спогади про перенесений стрес
• Почуття провини, що ви виїхали та покинули країну
• Не бажання підтримувати соціальні контакти.

Отже, якщо ви помітили за собою певні ознаки стресового стану, якщо у вас є певні труднощі з адаптацією в нових умовах та виникають проблеми з соціалізацією – не ігноруйте. Особливо, якщо ви приїхали з дітьми, які досить вразливі та чутливі до емоційного стану близького дорослого. Головне правило – допомогти собі, щоб допомогти дитині в цей час дуже актуально.
Чим ви можете собі допомогти, щоб зарадити своєму психо- емоційному стану? Головне, звернутися до спеціалістів. Це можуть бути сімейні лікарі, невролог, психіатр, психолог тощо.

Не зневажайте рекомендаціями доказових лікарів щодо прийому легких заспокійливих препаратів. Вони можуть допомогти стабілізувати ваш стан. Консультація психолога допоможе виявити причини вашого стану, знайти чи відновити точки опори та внутрішні ресурси задля того, щоб мати можливість опиратися труднощам, з якими ви стикаєтесь щодня.

Загальні поради щодо підтримання свого психо-емоційного стану можуть бути такі:

• Піклуйтесь про свої базові потреби. Чиста вода, смачна їжа, сон. Відпочивайте, коли маєте на це час. Приймайте душ та піклуйтесь за можливості про зовнішній вигляд – чисте волосся та одяг здатні підтримувати гарний настрій.
• Попіклуйтесь про свою безпеку: дізнайтесь контакти волонтерів, які допомагають їжею та одягом, житлом, запитайте у місцевих про лікарні та особливості медичної допомоги, дізнайтесь, де можна отримати юридичні консультації, знайдіть можливість оформити соціальні виплати та фінансові допомоги.
• Знайдіть своїх. Можливо, у вашому місті є організовані зустрічі українських родин, творчі заняття рідною мовою, спільноти у месенджерах, таких як вайбер, телеграм, групи на фейсбук. Не уникайте можливості відвідати місця зустрічей українських родин. Підтримуйте зв'язок з рідними.
• Вивчайте мову країни, в якій перебуваєте. Це знизить рівень тривожності, покращить вашу адаптацію та допоможе соціалізації.
• Намагайтесь кожного дня виходити на прогулянку. Свіже повітря та рух допомагають підняти настрій.

І пам'ятайте, що ви не одинокі у ваших проблемах - держави, які прийняли переселенців з України після початку війни, організували центри допомоги, як соціальної так і психологічної. Інформацію можна шукати через інтернет, волонтерів та місцевих жителів.

Психологічна допомога у Польщі:

• Centrum Rozwoju i Terapii dzieci, młodzieży i dorosłych w Olsztynie. FUNDACJA KAŻDY WAŻNY. https://kazdywazny.pl/ +48 604 505077, +48 667 425 759
• Польський міграційний форум: +48 669 981 038 – безоплатна телефонна лінія екстреної допомоги українською та російською мовами (працює по понеділках з 16:00 до 20:00, у середи з 10:00 до 14:00 та по п'ятницях з 14:00 до 18:00).
• Центр психотерапії HELP: +48 720 826 806 та +48 790 626 806 (допомога польською та англійською мовами).
• Медичний центр Даміана: +48 22 566 22 27 – безкоштовний телефон допомоги українською мовою (працює з 8.00 до 20.00 сім днів на тиждень).
• Інститут Свободи: гаряча психологічна лінія +48 22 290 4386 (з понеділка по п'ятницю 9:00 – 17:00).
• Центр кризового втручання в Кракові: +48 12 421 92 82 – безкоштовний цілодобовий номер. Також можна допомогти на місці, за адресою вул. Радзивілловська, 8б.
• Фонд психологічної допомоги Разом: +48 733 563 311 – телефон довіри польською мовою. Записатися на розмову можливо також за допомогою електронної пошти: twojpsycholog2@gmail.com.
• Психологічна пристань: +48 533 300 999 – психологічна допомога онлайн або ж стаціонарні прийоми в Варшаві українською, польською та англійською. Записатися на розмову можливо також за допомогою електронної пошти: recepcja@przystan-psychologiczna.pl.
• Дитячий телефон довіри речника з прав дитини: +48 800 12 12 12 – психологічна допомога для дітей та підлітків українською та російською мовою.
• Студентський Парламент Республіки Польща – психологічні консультації українською мовою онлайн. Зареєструватися на розмову з фахівцем можна за допомогою формуляру: wsparciepsychologiczne.psrp.org.pl.
• CALMA Клініка терапії: +48 660 198 321 (від понеділка по п'ятницю, від 9.00 до 20.00) – допомога телефоном, онлайн чи стаціонарні прийоми в Гданську українською, польською та англійською. Допомога з рецептом на потрібні ліки. Реєстрація: rejestracja@klinikacalma.pl.
• Психологічний центр KOMPAS: +48 537606041 – психологічна допомога онлайн або ж стаціонарні прийоми в Радомі.
• Психологічну допомогу можна також отримати через платформу психологічної підтримки Helping Hand або зателефонувавши за номером +48 698 188 305

CZYTAJ TEKST RÓWNIEŻ W JĘZYKU POLSKIM

ДЛЯ МАМИ

Ілюстрації: Pixabay.com

Ministerstwo Edukacji Narodowej ogłosiło pakiet zmian, który wejdzie w życie już od nowego roku szkolnego 2026/2027. Reforma jest najszersza od ponad dekady i dotyczy zarówno podstawy programowej, jak i struktury przedmiotów oraz systemu oceniania. Dla wielu rodziców zmiany te są zaskoczeniem – tym bardziej, że konsultacje społeczne trwały zaledwie kilka tygodni.

Co dokładnie się zmienia?

Najgłośniejszą zmianą jest połączenie biologii i geografii w jeden przedmiot o nazwie „Przyroda i środowisko". Ministerstwo argumentuje, że takie podejście pozwoli na bardziej holistyczne nauczanie o świecie naturalnym. Środowisko nauczycielskie jest jednak podzielone – część pedagogów uważa, że reforma pozbawi uczniów pogłębionej wiedzy z obu dziedzin.

„Połączenie biologii z geografią to krok wstecz. Uczniowie będą uczyć się wszystkiego po trochu, ale niczego dogłębnie. To przepis na powierzchowność."

— dr Marek Wiśniewski, biolog, Uniwersytet Warszawski

Drugą, równie kontrowersyjną zmianą jest wprowadzenie obowiązkowej edukacji zdrowotnej, która zastąpi dotychczasowe Wychowanie do Życia w Rodzinie. Nowy przedmiot ma obejmować zagadnienia zdrowia fizycznego, psychicznego oraz – co budzi największe kontrowersje – edukację seksualną według standardów WHO.

Prawa rodziców – co możesz zrobić?

Wielu rodziców pyta, czy mają jakiekolwiek narzędzia, by wpłynąć na to, czego uczy się ich dziecko. Odpowiedź brzmi: tak. Polskie prawo oświatowe daje rodzicom kilka konkretnych możliwości działania.

Warto pamiętać, że rada rodziców ma prawo opiniować szkolny program wychowawczo-profilaktyczny. Jeśli program ten jest niezgodny z Waszymi wartościami, możecie złożyć oficjalną opinię negatywną. Choć dyrektor nie jest nią związany, stanowi ona ważny głos w dyskusji.

Harmonogram wdrożenia reformy

Opinie ekspertów i organizacji rodzicielskich

Koalicja Rodziców i Organizacji Społecznych (KROPS) wydała oficjalne stanowisko, w którym sprzeciwia się wprowadzeniu edukacji zdrowotnej w proponowanym kształcie. Organizacja zgromadziła ponad 85 000 podpisów pod petycją do Ministerstwa.

Reforma budzi emocje po obu stronach. Zwolennicy wskazują na potrzebę modernizacji polskiej edukacji i dostosowania jej do wyzwań XXI wieku. Przeciwnicy obawiają się ideologizacji szkoły i naruszenia praw rodziców do wychowania dzieci zgodnie z własnymi wartościami.

Jedno jest pewne – wrzesień 2026 przyniesie polskim szkołom zmiany, których skutki będziemy odczuwać przez lata. Warto być świadomym rodzicem i aktywnie uczestniczyć w życiu szkoły swojego dziecka.