Сприйняття учнів з України в польських школах

Вітольд Ткачик

Агресія Росії проти України спричинила масовий відтік мирного населення з охопленої війною країни нашого східного сусіда. Більшість біженців прямувало до кордону з Польщею. В основному це були (і залишаються) жінки та діти, в тому числі шкільного віку. Деякі з них пішли до польських навчальних закладів. Відбулася зустріч дітей та молоді з трохи різних культур.

За даними Міністерства освіти й науки, у польських школах навчається близько 200 тисяч дітей з України. Ця цифра залишається незмінною з середини травня цього року. Стільки ж студентів з України, які перебувають у Польщі, навчаються дистанційно в українській системі освіти.

Мова – не найбільша перешкода

Першим бар'єром, який необхідно подолати для прибулих з України, є мова. Хоча багато слів і структура речень подібні до польської, інтонація та акцент відрізняються. Звичайно вони знайдуть спосіб, щоб порозумітися. Вчителі та люди, які володіють двома мовами, можуть допомогти. Крім того, молодь легко навчається і досить швидко набуває вміння спілкуватися.

Ймовірно, мовний бар'єр, нове місце, нове оточення друзів викликає в українських дітей страх і замкнутість. Особливо, коли в класі є поодинокі, самотні учні з України, адже завжди легше функціонувати в групі однолітків зі своєї країни. В такій ситуації увага класу зосереджена на цій дитині. Спочатку це може бути складним для неї, але з іншого боку швидше зінтегрується з польськими учнями.

Якщо в класі кілька студентів з України, то їм, звичайно, легше, але буває, що вони замикаються тільки у своїй компанії, і тоді їм складніше інтегруватися з іншими.

Загалом учні з України мало чим відрізняються зовнішнім виглядом і поведінкою від учнів з Польщі: вони схоже одягнені, мають подібні гаджети (переважно смартфони).

Більш м'яке ставлення та можливість вчитися чомусь новому

На що польські учні звертають увагу, так це на те, що до дітей з України вчителі ставляться трохи м'якше. Це не повинно дивувати. Їм важче, ніж польським учням, і доводиться долати більше бар'єрів. Іноді це пов'язано з проблемами поза школою. Не всі діти добре володіють польською мовою. Потрібно чітко окреслити проблеми, які виникають як і у самій школі, так і в польських родинах.

Не дивно, що діти по-різному реагують на нову ситуацію. І це не завжди очікувана реакція: виявлена ​​стриманість або недовіра є результатом абсолютно нової ситуації, в якій вони опинилися.

Контакт учнів з різних культур, що мають дещо різну ієрархію цінностей і погляд на реальність, ніколи не проходить без проблем. Важливо, щоб молодь сама – за допомогою дорослих – помітила шанс розвитку в новій ситуації. Це можливість для них набути нових навичок та вмінь: відкритості, доброзичливості, емпатичності та гуманності.

Війна на екранах

Навіть нам, дорослим, складно усвідомити, що відчувають та що пережили родини, які втікли від війни. Попри те, що ми спостерігаємо за війною з безпечної відстані, зазвичай через екрани чи радіо, ми усвідомлюємо ситуацію та самі відчуваємо її непрямі наслідки (інфляція, сировинні проблеми), нам важко поставити себе на місці цих сімей.

Щоб ми відчували, якби ми самі були змушені покинути власні домівки та приречені оселитися в іншій, навіть найдружнішій країні? Якщо ми емігруємо, то це за власним бажанням, викликаним тими чи іншими обставинами, але завжди мирно.

Багато польських родин взяли під свій дах українських біженців. Вони також проживають у номерах готельного типу та пансіонатах. Поляки, які безпосередньо контактують з біженцями, знають їхні часто трагічні історії. Ці досвідченою долею люди з часом звикають до почуття безпеки в новому місці. Більшість влаштовується на роботу, тому що гостинність не триватиме нескінченно. З часом закінчиться і державна допомога.

Восьмикласники розчаровані

Складна ситуація виникла під час набору восьмикласників до загальноосвітніх шкіл. Дітей було більше, ніж місць, тому що останній клас початкової школи закінчували діти, які пішли до школи в 6 років. Так буде і цього року. З цієї причини навіть учні, які досягли високих результатів на іспиті та мали хороші атестати в кінці року, не потрапляли до обраних ними шкіл. Це викликало у них та їхніх батьків велике розчарування та підозри, що така ситуація викликана необхідністю приймати учнів з України. Хоча це не була правда, оскільки згідно з діючими правилами до учнів з України такі самі вимоги до вступу, як і до польських дітей. Своїми сумнівами молодь ділилася в соцмережах.

Слід уточнити, що восьмикласників з України було лише 6150 учнів (і їхні результати становили в середньому 47,25%; найнижчі з польської мови – 22%, найвищі з російської – 89%) (дані Мін. освіти і науки)) на 502 900 учнів з Польщі.

Втім такий підхід восьмикласників до ситуації, що сталася, також є наслідком того, що органи місцевого самоврядування не підготували належну кількість місць у загальноосвітніх школах, хоча про ситуацію було відомо роками раніше. Окрім обґрунтованих нарікань учнів щодо сильно завищених порогів вступу до шкіл, виникла дуже небажана – і викликана такою недбалістю – ситуація презирства української громади в країні.

У цьому випадку необхідно було провести багато роз'яснювальних бесід, як у школах, так і в сім'ях, щоб надати факти та ще більше привернути увагу дітей та молоді до проблем українських біженців, щоб вони розуміли важку ситуацію, в якій опинилися їхні однолітки із сусідньої країни.

CZYTAJ TEKST RÓWNIEŻ W JĘZYKU POLSKIM

ДЛЯ МАМИ

Ілюстрації: Pexels.com

Ministerstwo Edukacji Narodowej ogłosiło pakiet zmian, który wejdzie w życie już od nowego roku szkolnego 2026/2027. Reforma jest najszersza od ponad dekady i dotyczy zarówno podstawy programowej, jak i struktury przedmiotów oraz systemu oceniania. Dla wielu rodziców zmiany te są zaskoczeniem – tym bardziej, że konsultacje społeczne trwały zaledwie kilka tygodni.

Co dokładnie się zmienia?

Najgłośniejszą zmianą jest połączenie biologii i geografii w jeden przedmiot o nazwie „Przyroda i środowisko". Ministerstwo argumentuje, że takie podejście pozwoli na bardziej holistyczne nauczanie o świecie naturalnym. Środowisko nauczycielskie jest jednak podzielone – część pedagogów uważa, że reforma pozbawi uczniów pogłębionej wiedzy z obu dziedzin.

„Połączenie biologii z geografią to krok wstecz. Uczniowie będą uczyć się wszystkiego po trochu, ale niczego dogłębnie. To przepis na powierzchowność."

— dr Marek Wiśniewski, biolog, Uniwersytet Warszawski

Drugą, równie kontrowersyjną zmianą jest wprowadzenie obowiązkowej edukacji zdrowotnej, która zastąpi dotychczasowe Wychowanie do Życia w Rodzinie. Nowy przedmiot ma obejmować zagadnienia zdrowia fizycznego, psychicznego oraz – co budzi największe kontrowersje – edukację seksualną według standardów WHO.

Prawa rodziców – co możesz zrobić?

Wielu rodziców pyta, czy mają jakiekolwiek narzędzia, by wpłynąć na to, czego uczy się ich dziecko. Odpowiedź brzmi: tak. Polskie prawo oświatowe daje rodzicom kilka konkretnych możliwości działania.

Warto pamiętać, że rada rodziców ma prawo opiniować szkolny program wychowawczo-profilaktyczny. Jeśli program ten jest niezgodny z Waszymi wartościami, możecie złożyć oficjalną opinię negatywną. Choć dyrektor nie jest nią związany, stanowi ona ważny głos w dyskusji.

Harmonogram wdrożenia reformy

Opinie ekspertów i organizacji rodzicielskich

Koalicja Rodziców i Organizacji Społecznych (KROPS) wydała oficjalne stanowisko, w którym sprzeciwia się wprowadzeniu edukacji zdrowotnej w proponowanym kształcie. Organizacja zgromadziła ponad 85 000 podpisów pod petycją do Ministerstwa.

Reforma budzi emocje po obu stronach. Zwolennicy wskazują na potrzebę modernizacji polskiej edukacji i dostosowania jej do wyzwań XXI wieku. Przeciwnicy obawiają się ideologizacji szkoły i naruszenia praw rodziców do wychowania dzieci zgodnie z własnymi wartościami.

Jedno jest pewne – wrzesień 2026 przyniesie polskim szkołom zmiany, których skutki będziemy odczuwać przez lata. Warto być świadomym rodzicem i aktywnie uczestniczyć w życiu szkoły swojego dziecka.